Каспар Беренс

(народився 24 квітня 1836, Круберг; † 16 травня 1912, Румбек) — католицький священик, письменник, поет «Пісні Кольпінга» та президент Асоціації Кольпінга.

Беренс був сином фермера, він відвідував початкову школу в Рарбаху та закінчив атестат середньої школи в Лаврентіанумі в Арнсберзі. Спочатку в Мюнстері, а потім у Падерборні він вивчав теологію та філософію. У 1860 році був висвячений на священика єпископом Конрадом Мартіном. Свою першу роботу він отримав капеланом у парафії Св. Марії в Зігені. У 1860 році його перевели до Арнсберга другим капеланом. 17 травня 1870 року він був призначений парафіяльним адміністратором у Румбеку і того ж року був призначений парохом парафії Св. Миколая.

Під час Kulturkampf у Вестфалії восени 1881 р. католицькі громади Нідерсфельда, Бігге, Ассінгаузена, Рамсбека, Велмеде, Мешеде, Еверсберга, Фрайеноля та Арнсберга залишилися без священиків. Тільки Рамсбек був зайнятий Беренсом, який був тут пастором з 1870 року. Існував так званий кафедральний параграф, згідно з яким священнослужителям заборонялося критикувати публічні державні справи так, щоб це загрожувало громадському спокою. Цей закон трактувався державою вузько. Крім того, набули чинності Травневий і Пульпітський закони, з якими Беренс вступив у конфлікт. Його звинуватили у створенні загрози миру і він мав відбути восьмиденне ув'язнення у фортеці Везель. Оскільки він не зміг сплатити судові збори, на його домашні меблі наклали арешт. Однак візника, який бажав би привезти меблі до Арнсберга, не знайшлося. Влада продала з аукціону перший подарунок Берена, годинник із кришкою. Друзі зробили найбільшу ставку, і годинник повернувся Беренсу. Він був вигнаний з парафіяльної квартири і протягом п'яти років працював і жив у різних приватних господарствах;

Пісня Кольпінга

Він написав «Kolpinglied» в Арнсберзі в 1865 році і поклав її на музику на основі старої народної мелодії. Її співають і сьогодні в усіх 24 країнах, де існують сім’ї Кольпінгів. Назва пісні — «Батько Кольпінг» і починається так: «Він був колись хорошим холостяком, хай живе вічно». Його ім'я досі звучить так яскраво». Пісня закінчується приспівом «Хай живе отець Кольпінг!»

Джерело: Вікіпедія